- чинення
- —————————————————————————————чи́нення 1іменник середнього родудіяння—————————————————————————————чи́нення 2іменник середнього родуоброблення шкур
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чинення — I я, с. Дія за знач. чинити I. II я, с. Дія за знач. чинити II … Український тлумачний словник
чинбарний — а, е. Стос. до чинення шкіри, пов язаний з чинбарством … Український тлумачний словник
чинбарня — і, ж. Кустарне підприємство (майстерня) для чинення, обробки шкіри … Український тлумачний словник
чинбарський — а, е. Стос. до чинення шкіри, пов язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло … Український тлумачний словник
чиньба — и/, ж., розм. Вичинка, чинення … Український тлумачний словник
шаплик — а/, ч. Невисока широка дерев яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки. || Чан для чинення шкіри, зоління білизни і т. ін. || Посудина з ручками для носіння рідини; цебер, відро. || Діжечка для кімнатних квітів … Український тлумачний словник
вичинка — (оброблювання сирої шкури для подальшого використання), вичинювання, чинення, чиньба … Словник синонімів української мови
упор — упору, ч. Св. 1. Упор; дія і стан того, що упирається; чинення опору певними діями; відмова. 2. Підпірка, опора, яка підтримує що небудь … Словник лемківскої говірки